У передгір’ї Карпат, у невеликій долині, розташувалося село Биків. За часів панування Австро-Угорщини у 1779 році у ньому було засновано чотирирічну школу. Селяни, які залежали від пана, не мали змоги платити за навчання своїх дітей, тому проіснувала вона недовго. Відомостей про освіту села кінця ХІХ століття немає.
Лише у 1910 році за кошти громади було збудовано школу. Спочатку вона була однокласною. Дерев’яне приміщення школи складалося з однієї класної кімнати та житла вчителя. Парти були довгими. З однієї сторони за ними сиділи хлопці, а з іншої – дівчата. Учнів ставало все більше. У 1922 році під школу взяли ще одне приміщення. Тоді вона стала чотирикласною. У школі вчителювали Михайлина Горняткевич та Франек Маречик. Після смерті М. Горняткевич її посаду зайняла родичка п.Літинська. На той час це була освічена людина. Директором школи був п. Маречик. З 1941 до 1944 року в селі була трирічна школа. У 1944 році до села Бикова прибув із сім’єю п. Новосільський. Разом із донькою Наталею вони навчали 1-4 класи. Після виходу п. Новосільського на пенсію вчителювала п. Чистогорська.
У 1958 році Биківську початкову школу було реорганізовано у семирічну. Її директором стає Бережницький Й.І. Протягом наступних років директорами школи працювали Вовк В.М., Мисишин С.І., Ортинський М.М., Сабат З.І., Матолич Г.Д., Чистогорський Я.Г., Глухівський Г.П., Савчин Я.В., Яник І.М., Ікало В.П.
60-80 роки для освітян були тяжкими роками. Кожен учитель повинен був бути атеїстом. Під час релігійних свят учителів заставляли чергувати біля церкви та забороняти дітям іти до неї. Педради проводилися для того, щоб вивчити постанови партії та матеріали з’їздів. Все робилося для того, щоб залякати вчителя, зробити його послушним виконавцем чиїхось вказівок. Однако у школі панувала атмосфера любові до дитини, до знань.
Лише демократичні перетворення, що почалися на початку 90-х років, створили умови для національного відродження, в тому числі й відродження національної школи. Обравши незалежність, український народ розбудовує національні шкільництво й освіту. Закони України "Про мови", "Про освіту", Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст., нормативні документи про школу й виховання визначають ту методологічну основу, на якій зводиться новітня система національної школи, освіти й виховання.
У цю справу включилися педагоги Биківської СЗШ І-ІІ ст. Особливо запам’ятався день. Коли до школи вперше прийшов священик. Він її освятив. Бесіди священика з школярами стали зерном християнської моралі. Відродилися традиційні українські свята: Миколая, Різдво з вертепом і колядою та інші. Відзначаються дні проголошення ЗУНР та Злуки.
Зараз у школі трудяться талановиті і творчі вчителі.
Лише у 1910 році за кошти громади було збудовано школу. Спочатку вона була однокласною. Дерев’яне приміщення школи складалося з однієї класної кімнати та житла вчителя. Парти були довгими. З однієї сторони за ними сиділи хлопці, а з іншої – дівчата. Учнів ставало все більше. У 1922 році під школу взяли ще одне приміщення. Тоді вона стала чотирикласною. У школі вчителювали Михайлина Горняткевич та Франек Маречик. Після смерті М. Горняткевич її посаду зайняла родичка п.Літинська. На той час це була освічена людина. Директором школи був п. Маречик. З 1941 до 1944 року в селі була трирічна школа. У 1944 році до села Бикова прибув із сім’єю п. Новосільський. Разом із донькою Наталею вони навчали 1-4 класи. Після виходу п. Новосільського на пенсію вчителювала п. Чистогорська.
У 1958 році Биківську початкову школу було реорганізовано у семирічну. Її директором стає Бережницький Й.І. Протягом наступних років директорами школи працювали Вовк В.М., Мисишин С.І., Ортинський М.М., Сабат З.І., Матолич Г.Д., Чистогорський Я.Г., Глухівський Г.П., Савчин Я.В., Яник І.М., Ікало В.П.
60-80 роки для освітян були тяжкими роками. Кожен учитель повинен був бути атеїстом. Під час релігійних свят учителів заставляли чергувати біля церкви та забороняти дітям іти до неї. Педради проводилися для того, щоб вивчити постанови партії та матеріали з’їздів. Все робилося для того, щоб залякати вчителя, зробити його послушним виконавцем чиїхось вказівок. Однако у школі панувала атмосфера любові до дитини, до знань.
Лише демократичні перетворення, що почалися на початку 90-х років, створили умови для національного відродження, в тому числі й відродження національної школи. Обравши незалежність, український народ розбудовує національні шкільництво й освіту. Закони України "Про мови", "Про освіту", Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст., нормативні документи про школу й виховання визначають ту методологічну основу, на якій зводиться новітня система національної школи, освіти й виховання.
У цю справу включилися педагоги Биківської СЗШ І-ІІ ст. Особливо запам’ятався день. Коли до школи вперше прийшов священик. Він її освятив. Бесіди священика з школярами стали зерном християнської моралі. Відродилися традиційні українські свята: Миколая, Різдво з вертепом і колядою та інші. Відзначаються дні проголошення ЗУНР та Злуки.
Зараз у школі трудяться талановиті і творчі вчителі.
Немає коментарів:
Дописати коментар